Популярні новини

Електронні постанови: чергова «кульгава качка» від нацполіції?

  • 09:30 27.09.2018
  • Переглядів: 236


«Застосування електронних постанов допоможе викорінити корупцію в поліції. Ця система є сучасним та ефективним інструментом притягнення порушника до відповідальності».

Саме такими гучними епітетами нещодавно оперувало  керівництво Нацполіції,  презентуючи чергову «новацію» для громадян. Начебто вона й не погана – дійсно могла б потенційно покращити швидкість роботи поліції. Але, як то кажуть: «диявол криється завжди у деталях». І такими «деталями» для Нацполіції все частіше стає нехтування власними обіцянками  та нормами  Закону, повідомляє
Джерело.

Поясню на прикладах, як нехтуються керівництвом Нацполіції його власні ж обіцянки.

1. Чотири роки нас «годують» розповідями, що скоро на автошляхах почнуть функціонувати камери фото- та відеофіксації. І навіть спеціально вводять в оману, показуючи або порожні їх коробки, що висять не підключеними, або відеокамери, які розміщені на вулицях міст та сіл за рахунок місцевих бюджетів і абсолютно не придатних до автоматичної фіксації порушень ПДР.

2. Керівництво Нацполіції рік тому також оголошувало, що на автошляхах зовсім скоро буде працювати підготовлена дорожня поліція. Натомість, певну кількість патрульних просто перевели на дороги. Ось вам і «дорожня поліція». Патрульні кволо реагують на порушення швидкісного режиму, правил маневрування та проїзду на перехрестях. Інколи взагалі ігнорують грубі порушення.

3. Пам’ятаєте, як в 2010 році почали приходити власникам автівок такі собі «листи щастя» із фотофіксацією порушень ПДР, які вчинені на їх автівках. Але ж чи самими власниками? Тож в суди потягнулися обурені власники авто, мотивуючи це тим, що їх конституційні права порушені. Тоді Конституційний Суд приймає відоме рішення від 22 грудня 2010 року №23рп/2010, за яким визнає неконституційною статтю 14-1 КУпАП, якою покладається відповідальність за адмінпорушення в сфері дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, на власників транспортних засобів.

Знаючи це, сучасні реформатори поліції придумали, на їх думку, «хитромудрий» хід. Запропонували законодавцям замінити статтю 14-1 такою ж по суті статтею 14-2, що покладає адмінвідповідальність на юридичних і фізичних осіб, за якими зареєстровані транспортні засоби. Але заміна «власника транспортного засобу» на «осіб, за яким воно зареєстровано», не зробила статтю 14-2 більш конституційною.

Як бачимо сценарій дій поліції розгортається як в тому анекдоті: «Їжаки кололися, плакали, але продовжували жерти кактус». Тепер ось
ця епопея із анонсованими електронними постановами, яка неминуче зіштовхнеться із Законом. Також спробую пояснити, описавши загальну логіку дій, як треба водіям буде захищати свої законні права.

Зараз поголовно при порушенні ПДР, працівники патрульної поліції не складають протокол про адміністративне правопорушення, а відразу виносять на місці постанову про притягнення до адміністративної відповідальності та накладають на водіїв штрафи. На запитання обурених водіїв «чому так», поліцейські універсально відповідають, що  у 2015 році до Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) було внесено відповідні зміни.

Що це за зміни? У  статті 258 Закону зазначено, що в разі вчинення адмінправопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення не складається.  Водночас ця стаття містить вичерпний перелік підстав, за яких протокол про адмінправопорушення не складається. Зокрема, у разі вчинення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, ЗАФІКСОВАНИХ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ. Керуючись елементарною юридичною логікою: якщо адміністративне правопорушення НЕ БУЛО ЗАФІКСОВАНЕ В АВТОМАТИЧНОМУ РЕЖИМІ, працівник поліції не має права виносити постанову без складання відповідного протоколу.

Фіксація певного факту порушення ПДР (окрім, зрозуміло, перевищення швидкості) може бути здійснена й на нагрудну камеру патрульного. Відповідно водій має повне право вимагати ознайомитися із змістом відеозапису.

Якщо йому відмовляють в цьому – можна вважати, що такого доказу не існує і вимагати це зафіксувати в постанові. Якщо водія звинувачують у вчиненні адміністративного правопорушення, він також має повне право вимагати від працівника поліції не виносити постанову відразу. А розгляд справи щодо притягнення до адмінвідповідальності відкласти на інший день. Це дасть водієві час  підготувати та подати свої докази (наприклад зйомка на відеореєстратор), пояснення, отримати адвокатську допомогу.

В такій вимозі водія підтримують Рекомендації Ради Європи, якими користується Європейський суд  з прав людини. Відповідно до принципу 6 Рекомендації № R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно адміністративних санкцій,  при застосуванні адміністративних санкцій, слід керуватися такими особливими принципами:

1) особа, стосовно якої розглядається можливість застосування адміністративної санкції, попередньо інформується щодо фактів, які їй ставляться в вину;
2) вона має достатньо часу для підготовки свого захисту залежно від складності справи та суворості санкцій, що можуть бути застосовані; 3) вона або її представник інформується стосовно характеру доказів у справі, зібраних проти неї;
4) вона має можливість висловити свою думку перед оголошенням рішення про санкцію;
5) адміністративний акт про застосування санкцій містить мотиви, на яких вона ґрунтується.

Крім того, стаття 268 КУпАП передбачає перелік прав тих, кого притягують до адмінвідповідальності. Так, водій має право:
ознайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання;
під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця в галузі права, який, за законом, має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи;
виступати рідною мовою та користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження;
оскаржити постанову по справі.

Якщо водій зіштовхнувся із неадекватною та незаконною поведінкою патрульного, який все рівно вирішив виписати йому адмінпротокол на місці – водієві слід вимагати зафіксувати в ньому власну незгоду, підписати його (це важливо, бо тоді водій не отримає на руки копію, а поки вона дійде по пошти – строк оскарження може закінчитися). І далі водієві слід не втрачати часу на похід до керівництва патрульної поліції, а відразу звертатися з оскарженням постанови в суд за місцем прописки або за місцем перебування відповідача, тобто працівника поліції. Закон  визначає на оскарження 10 діб. Якщо водій оскаржує постанову у справі про адміністративне правопорушення, він згідно норм КУпАП звільняєтесь  від сплати судового збору.

Отже, є всі підстави вважати, що з електронними протоколами маємо знову черговий піар Нацполіції, розрахований на те, що в країні ніхто не знає Закону та власних прав. Тож будемо мати чисельні прецеденти, коли працівник поліції має право винести постанову про адміністративне правопорушення на місці зупинення автомобіля, але не може виписати таку постанову, адже її потрібно розглядати у відділі чи управлінні поліції. І це почнуть вимагати водії. Інакше – з часом суди будуть завалені подібними позовами. І на красивих планшетах поліцейським тільки залишиться грати в якусь комп’ютерну гру.


Залишити коментар


Популярні новини
Календар новин
«    Жовтень 2018    »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031 
^ Вгору ^